3.Ніхто не може догодити яянинові, бо... А яянин дуже вередливий
Б яянин занадто вимогливий
В тільки яянин сам усе якнайкраще знає та вміє
Г яяни - найрозумніші в усьому світі

Достигають,даються золотистим кольором.Це жита половіють.

Вони набралися соку,дозрівають(дозріли).Це налились ячмені.

1. Бурмило та Книш

2. Мисливський рай

3. Кандидати у діда Варави

4. Дідова довбанка

5. Втоплена рушниця

6. ,,Спецзавлання на аеродромі"

Тримай план, але якщо попросять пояснити пункти ти не розкажеш. Тому краще прочитала б і сама склала план, ти ж не тупорила. Нема за що)

добрый,пакостливый,забавный ,любопытный)

У ранній творчості Павло Тичина оспівував духовне і національне відродження українського народу, його волелюбність і державотворчу роль, а у пізній творчості він оспівував комуністичну партію.

   На малюнку зображена молода селянка жниця. Вона стоїть у полі і тримає у руках серп та сноп. На ній одягнена біла сорочка, червоне намисто, на голові червона хустинка. Так, на збирання врожаю в Україні виходили, як на свято.

   Художник створив поетичний образ землі - годувальниці й прекрасної людини, яка живе на цій землі.

     Кого з наших сучасників можна назвати Прометеєм?

     Прометей дістав для людей вогонь, за що був покараний. Тобто образ Прометея – приклад самопожертви. Сучасний світ не позбавлений добрих людей і має своїх «Прометеїв». Бійці Збройних Сил України, Небесна сотня, волонтери. Кожного з цих людей можна назвати Прометеєм. Вони пожертвували всім, заради своєї країни і мають право називатися героями. 

В ранній період творчості Павла Тичина великий вплив мав М.Коцюбинський літературні "суботи" якого, Тичина відвідував з 1911 року. Ближче до пізнього періоду Павла можна гати вплив партійної «витриманості»  у збірках поета. Це період проходить в умовах тотального антиукраїнського терору. Його творчіть залишилась  на позиціях сталінізму не підтримавши десталінізацію Хрущова. Відмінність полягає у пронизанній останнього періоду политичною тематикою.

сильное  любопытство и что-то еще

1. Завдання вчительки

2. Насмішки  майбутнього майстра велосипедного  спорту

3. Добра бабуся, та дід Трохим.

4. Дорога до лісового озера.

5. Страшна розповідь про химеру

6. Таемниця. І нічна варта.

7. Вивчення бібліотеки.

8. Митькозавр Стеценка із Юрківки.

9. Велечезні сліди на березі.

10. Невдала операція "Курка".

11. Нічний розіграш Васі.

12. Майбутні пригоди хлопців.

ТВІРОПИС ПАМ’ЯТОК ІСТОРІЇ І КУЛЬТУРИ

ПАМ’ЯТНИК КОБЗАРЕВІ
План
І. Особливі ознаки Харкова.
ІІ. Пам’ятник на центральній вулиці.
1. Усі алеї ведуть до Кобзаря.
2. Вдивімося в обличчя великої людини.
3. Постаті, знайомі з дитинства.
4. Автори пам’ятника виконали своє завдання.
ІІІ. Пам’ятник Т. Г. Шевченкові — невід’ємна частина Харкова.

Найголовнішою ознакою мого трудового міста є його архітекту
ра. У минулому столітті центр Харкова уособлював розкіш та інди
відуальність, у тридцяті роки нашого століття — простоту і монумен
талізм пролетарської епохи. Але є у Харкова особливі ознаки — місця,
які уособлюють його самобутність: Держпром, «Дзеркальна течія»,
пам’ятник Кобзареві.
Особливо шанують харків’яни пам’ятник Тарасові Григоровичу Шев
ченку. Його встановлено в міському парку на вулиці Сумській. У минулі
роки парк належав університету, він так і називався університетським са
дом, а тепер він має ім’я Великого Кобзаря.
Пам’ятник розміщенний так вдало, що його видно з кожної алеї. До
того ж, шістнадцять фігур, які оточують постать Шевченка, розташовані
по спіралі навколо центрального пілона. Вони краще простежуються з бо
кових алей.
Постать Шевченка видно здалеку, вона гігантських розмірів, близько
шести метрів, тому перехожі мають змогу вдивитися в обличчя видатно
го поета. Скульптор так вдало передав риси його зовнішності, що, здаєть
ся, можна уявити його вдачу: сміливість, допитливість, рішучість. Від усієї
постаті віє бунтарством і непримиренністю.
Усі шістнадцять фігур, розташовані навколо трикутного граніт
ного пілона, здаються удвічі меншими за Кобзаря, проте теж добре
простежуються. Особливо мене вражає жінка з немовлям на руках —
Катерина. Оскільки цей пам’ятник я знаю з дитинства, то не уявляю
Катерину іншою. Навіть читаючи твір, я бачу її саме такою, як на па
м’ятнику. А далі, герої Шевченкових творів — гайдамаки, навіть по
вержені (одна постать лежача) вони дужі і вражаючі, бо вони — борці
за волю. І козакзапорожець, і миколаївський рекрут, і селяни пока
зані закутими, але нескореними.
Усі інші образи — уособлення більш пізньої доби — доби революцій
і пореволюційних перетворень. І лише одна постать може бути уособ
ленням усіх часів, це постать дівчини з книгою. Хоча в ній добре вга
дується епоха років тридцятих, проте я вважаю її сучасною, бо нинішній
молоді теж властивий потяг до знань, а Харків вважається