У якому творі піднята тема щастя людини? А) «Мишка»;
В) «Чайка на крижині»;
Б) «Климко»;
Г) «Скарб».

1)Г 2)Б 3)А 4)В 5)В 6)Б 7)В 8)А 9)1-Г 2-В 3-А 4-Б все что сам знаю

Объяснение:

Мировоззрение данное Ибсеном

В романе "Отцы и дети" Тургенев показал нам три основных женских образа: образ Анны Сергеевны Одинцовой, образ Катерины Сергеевны Локтевой и образ Фенечки. Тургенев описывает Анну Сергеевну и Катерину Сергеевну совсем противоположными. Анна Сергеевна кокетлива, очень опытна в отношениях с мужчинами, разговорчива. А Катерина Сергеевна робка, молчалива, "беспрестанно краснеет и быстро переводит дух". Она больше любит читать, размышлять о жизни, о книгах, о людях, чем танцевать на балах и кокетничать с мужчинами.образ Фенечки. Она была "беленькая и мягкая, с темными волосами и глазами, с красными, детски пухленькими губками и нежными ручками". Фенечка могла дать Николаю Петровичу любовь, доброту, заботу, уважение, которых он, несомненно, заслуживал, будучи человеком добрым и порядочным. В свою очередь, Николай Петрович дал Фенечке надежную защиту, уважение, любовь

Считаем по количеству гласных в слове:носорог - 3, еж -1,сова -2.

Варимнт ответа: Б 

Митраша и Настя поссорились когда нашли развилку и митраша пошёл по опасной дороге, а Настя по той, по которой все люди шли. Из за из ссоры, Митраша чуть ли не погиб в болоте, им не стоило рассходиться, а надо было держать вместе

Автор относится к героем с добротой, жалеет из, в какой то степени даже им.

4 ноги у крокодила,

Характеристика Петра На долю головного героя випало велике випробування: він сліпий від народження, і повинен поступово прийти до розуміння своєї цінності і необхідності в цьому світі. Спочатку йому складно спілкуватися з однолітками, але поява в його житті Евеліни приносить йому чимало приємних хвилин: він знаходить подругу, близьку людину. По суті, Петро хоче знайти своє місце в житті, але спочатку йому потрібно прийняти факт власної сліпоти. Довго він не може змиритися з тим, що не такий як всі, що не бачить світ. Він повинен прийти до розуміння того, що володіє великим талантом, і захотіти його розвинути до високого рівня. Багато в чому досягнення цієї мети сприяє вплив дядька Максима, який вигадує для племінників нові випробування. Ми бачимо, як з недовірливого і невпевненого юнака Петро поступово стає сильною людиною, люблячим життя. Коли він перестає жаліти себе і починає дихати на повні груди, результати не змушує на себе чекати: і ось Петро вже сліпий музикант. Короткий зміст історії розповідає про те, як у нього утворюється сім’я, особисте щастя. Характеристика Евеліни Це була мудра і добра дівчинка, розвинута не по роках. При першому знайомстві можна помітити її незворушність і спокій, з яким вона дивилася на звичайні речі. По відношенню до Петра вона ласкава і прониклива. Недарма в ній одній в дитячі і юнацькі роки сліпий бачив відраду і втіху. Евеліна — перший і єдиний друг Петра, згодом його кохана. Їхні стосунки гармонійні, з часом вони тільки міцнішають. Евеліна завжди сприймала біль Петра як свій власний. Момент, коли вона дізналася, що він сліпий, запам’ятався їй на все життя: вона плакала над цією обставиною так, немов хлопчик (в ту пору ще незнайомий) був її близьким родичем або другом. Характеристика дядька Максима Дядько Максим був відставним військовим. Звиклий до порядку й дисципліни, він хоче зробити з племінника гідну і впевнену в собі людину, якій були б не страшні ніякі душевні переживання і побутові труднощі. Дядько бере активну участь у вихованні Петра, намагається довести своїй сестрі, чому важливо не зніжити дитину, а навчити його жити у нашому непростому світі. Дядько ніколи вголос не жаліє хлопчика, тим самим не дає йому приводу засумніватися в тому, що він може стати щасливим. За його ініціативою у будинок приходять молоді люди, серед них кадет і студенти — все для щасливого майбутнього Петра. Саме з дядьком Максимом юний Петро вирушає в найважливішу подорож за сенсом життя. Конюх Юхим Він пробудив у маленькому Петрові любов до музики, здатність чути красу мелодії і звуків. Юхим був закоханий у дівчину, яка відмовила йому у взаємності, тому його музика наповнена справжніми почуттями і красою. Ця повнота звуків і заворожує маленького Петра, змушує його бігати до стайні і слухати досконалу гру конюха. Юхим — перший учитель Петра по музиці. Саме в його стайні хлопчик навчився розуміти і цінувати справжнє мистецтво. Анна Михайлівна Як будь-яка мати, вона прагнула оточити свою дитину теплом і увагою. Дізнавшись, що дитина сліпа, вона довгий час горювала, ні в чому не знаходила розради. Протягом усієї повісті її любов і підтримка всюди оточують Петра, дарують йому почуття потрібності, підтримують в негараздах. Основна думка повісті «Сліпий музикант» Навряд чи знайдеться інший такий твір, що надасть настільки сильний життєстверджуючий вплив, як і «Сліпий музикант». Герої описані досконалими: вони усі наділені живими рисами, індивідуальними якостями характеру. Головний герой повинен пройти випробування сліпотою і полюбити життя, щоб стати великим музикантом. Таким чином, багатогранною і значною є повість «Сліпий музикант». Короткий зміст дозволяє глибше зрозуміти почуття, думки сліпого, його світогляд. Створюється враження, що Короленко присвятив цей твір сліпим всього світу. 1

Алмазов(А)едва дождался,пока жена отворила ему двери...Жена(Ж),Она молча пошла следом за мужем 2.М-Два года алмазов торжественно проваливался и только на третий упорным трудом одолел все препятствия ..Ж-Верочка не давала ему падать духом и постоянно поддерживала ав нем бодрость..3.Он злобно толкнул ногой портфель с чертежами..Ж-она бывала,по мере необходимости,его переписчицей,чертежницей,чтицей,репетиторшей и памятной книжкой

С самого детства нас учат тому, что природу нужно любить и беречь, стараться сохранить ее ценности, которые так необходимы человеку. И среди множества великих русских писателей, затрагивавших в своих произведениях тему природы, один все же выделяется на общем фоне. Речь идет о Михаиле Михайловиче Пришвине, которого называли «старичком-лесовичком» отечественной литературы. Любовь к этому писателю возникает еще в младших классах, и многие проносят в течение всей жизни.

Человек и природа в творчестве Михаила Пришвина

Едва только начинаешь читать произведения Михаила Пришвина, сразу же начинаешь понимать их особенности. В них нет каких-то политических подтекстов, которые так любили его современники, нет ярких заявлений и призывов обществу. Все произведения отличаются тем, что их основная ценность – человек и окружающий мир: природа, быт, животные. И эти художественные ценности писатель старается передать своему читателю, чтобы тот понял, насколько важно единство с природой.

Однажды Пришвин сказал: «…пишу о природе, сам же только о людях и думаю». Эту фразу можно смело назвать системообразующей в его рассказах, потому как в них мы видим открытого и думающего человека, с чистым сердцем рассуждающего об истинных ценностях.

Несмотря на то, что Пришвин пережил несколько войн и революцию, он не переставал восхвалять человека за его стремление познать жизнь со всех сторон. Конечно, любовь к природе стоит особняком, ведь в его произведениях разговаривают не только люди, но и деревья, животные. Все они человеку, и такая является взаимной, что подчеркивает единство.

Очень точно о Михаиле Михайловиче в свое время высказался другой великий писатель – Максим Горький. Он говорил, то ни у одного из русских писателей не встречал настолько сильной любви к природе. И действительно, Пришвин не только любил природу, он старался узнать о ней все, а затем передать эти знания своему читателю.

Рассуждения о чистоте человеческой души

Михаил Пришвин искренне верил в людей, стараясь видеть в них только хорошее и позитивное. Писатель считал, что с годами человек становится мудрее, он сравнивал людей с деревьями: «…так и люди есть, перенесли все на свете, а сами становятся до самой смерти все лучше». И кому как не Пришвину, пережившему тяжелые удары судьбы, знать об этом.

В основу человеческих отношений писатель ставил взаимо потому как человек должен был всегда находить опору в своих друзьях и близких. Он говорил: «Высшая нравственность – это жертва своей личностью в пользу коллектива». Тем не менее, с любовью к человеку у Пришвина могла сравниться только его любовь к природе. Многие произведения написаны так, что в каждой фразе скрывается глубокий смысл, рассуждение о тонком взаимоотношении человека и природы.