До іть... Подані слова увести в речення, щоб у одному писалися разом (прислівники), а в другому - окремо(прийменник+ іменник, числівник) :

вкупі-в купі,

вгорі- в горі,

втретє- в третє,

мимоволі- мимо волі,

довіку-до віку.

На ярмарку було багато народу - хтось купував овочі та фрукти, інші продавали товар.

Ми пішли з татом в магазин купувати лижі, а бабуся в цей час пішла продавати на базарі свої пиріжки.

В квітковому магазині продають дуже красиві квіти і люди з великим задоволенням їх купують.

 Злетить- полетить, 

 Бігає- швидить. 

Хтось скаже : «Ну так, зараз модно освідчуватися в любові до всієї України в цілому». А я нікому і не освідчуюся. Скажу відверто, що мені багато чого не подобається: і на естраді, і в сучасних книгах, зарозумілість українських націоналістів, готових усіх у світі поділяти на «наших» і «не наших». І взагалі думаю, що нерозумно вважати, наприклад, українські ромашки кращими від російських. Мені все рівно, хто з оточуючих мене людей українець, а хто — ні. Адже ми живемо в одній країні, ходимо по одній землі, ласуємо морозивом фабрики «Хладопром», радіємо перемогам братів Кличків, дивимося «Роксолану» і «Залу чекання». Я ніколи не замислювалася над тим, чи можна вважати мене патріоткою. Я просто люблю Україну. Можливо, коли-небудь мені захочеться виїхати звідси або навіть доведеться це зробити — усяке може статися. І, можливо, мені сподобається інша країна. Але там не буде моїх друзів, моїх батьків, моїх улюблених мультфільмів про козаків, повісті «Кайдашева сім'я» Нечуя-Левицького і маминих вареників з полуницями, ще багато чого, з чим у мене зв'язане поняття «Батьківщина». Хоча й далеко від України можна знайти нових друзів, створити уже власну родину, полюбити інші мультфільми, купити де-небудь том Нечуя-Левицького, а вареники з полуницями можна навчитися готувати і самій... Стоп, а як же Хрещатик? А як же архітектурний заповідник у Львові? А як же Сіверський Донець? А Карпати? Де б я не побувала, які б місця мене не зачарували, я все рівно буду хотіти ходити з друзями на пікнік у наш звичайний бір, а загоряти — у селі на річці.

Я дуже хочу побачити Італію і Францію. Хочу з'їздити до Австралії і Америки. Мрію відвідати Бразилію, Канаду і Нову Зеландію. Із задоволенням подорожувала б, я не люблю сидіти на місці. Можливо, де-небудь я б затрималася, десь ні. Але упевнена, що з будь-якої країни світу, як би там не було гарно, я б повернулася додому, до своєї України. Тут мене чекають. Тут усе моє життя. Іншої Батьківщини мені не треба.

шукати-шукач,пошук

зустрічати-зустріч

Я давно мріяв про собаку. У мого друга Павліка була собака-вівчарка Дік, у однокласника Міші був дог по кличці Тедді. Навіть у сусідської дівчинки Маші була болонка Ляля.
Одного разу я прокидаюся дуже рано. У моїй кімнаті хто-то посвистував і скиглив. Я відкрив очі й побачив в кутку кімнати, на підстилці, справжнього живого цуценя коллі. Я не повірив своїм очам. Але тут відкрилася двері, і в кімнату зайшли тато з мамою. Вони сказали, що це подарунок до дня народження.
Я дуже зрадів, схопився з ліжка і схопив цуценя на руки. Щеня мені дуже сподобався: рыженький, толстенький, незграбний, з довгою витягнутої мордочкою. Я давно придумав кличку свого цуценяті і тому відразу назвав його Джим. Папа тут же смішно і важливо сказав: «Дай, Джим, на щастя лапу мені». Я поставив цуценя на підлогу. А він раптом зробив калюжу. Мама спохмурніла. Але я швидко побіг за ганчіркою і сказав, що буду доглядати за собакою сам.
Вдень до мене прийшли в гості Маша і Павлік з Мішею. Я з гордістю показував їм свого Джима.
Я ніколи не забуду цього дня. День, коли моя мрія здійснилася.

на мою думку потрібно а далі нехай тобі прийдуть знання добре написати твір..)

Я любив вудити рибу в затишному куточку на Дінці.Поруч з водою росли осики та похилі верби.Трохи вище ріс не дуже густий дубняк, зустрічались берези, дикі груші, бересток.Ці дерева гарно відбивались у воді, а особливо у зеленій глибині.Берег був окутий кущами верболозу і пасльоном.

Добрий день.

Добрий.

Пробачте, а я дістатись до музею цуциків? Я тут у перше

Дивіться ось там зверніть на ліво а там направо, якщо треба коротше то зверніть на право два рази а потім на ліво.

Дякую.

Будьласка.

Що ти сьогодні їв на обід?

Ми вчора грались на майданчику.

Принеси мені   щоденник.

Ця зима була особливо красива. Сніжинки танцювали надзвичайно красиво парили в повітрі, як би танцюючи! Хрускіт м'якого снігу під ногами, теплі промені зимового сонця і прекрасні пісні снігерей - все це прекрасна зима! Канікули пролетіли швидко, але приємно. Я ніколи їх не забуду! Адже навіть в током суворому і холодному пори року як зима, є частинка радості!